Духовне відродження

КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ розвитку духовності і морально-етичної культури в Україні на 2015−2025 роки

Важливою передумовою докорінного реформування та успішного розвитку політичної, економічної і соціальної систем України є високий рівень духовності та морально-етичної культури як представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, так і всіх громадян. Водночас, суспільна бездуховність, моральна деградація, втрата ціннісних, етичних орієнтирів завжди призводять до зростання корупції та інших злочинів і правопорушень, величезних демографічних втрат, відтоку інтелектуального потенціалу за кордон та повного занепаду культурної, економічної, соціальної сфер будь-якої держави.

Саме тому розробка і реалізація комплексних державних програм, спрямованих на духовний, культурно-моральний розвиток громадян та забезпечення дотримання високих етичних стандартів у всіх сферах суспільної життєдіяльності, є одним з стратегічних пріоритетних напрямів розбудови демократичної, правової, соціально справедливої, технологічно розвиненої та економічно сильної держави. Досягнення зазначеної мети потребує значної активізації і консолідації зусиль органів влади та існуючих в Україні інститутів громадянського суспільства.

Діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, закладів освіти і культури, релігійних та громадських організацій у сфері розвитку духовності і морально-етичної культури повинна бути зосереджена на таких основних напрямах:

  1. утвердження в суспільній свідомості громадян традиційно притаманних українському народові високих християнських духовних, культурних і морально-етичних цінностей, спрямованих на засвоєння кращих зразків національної та світової духовно-культурної спадщини;
  2. забезпечення всебічного духовного, культурного та морально-етичного розвитку всіх верств населення, передусім дітей, підлітків і молоді, включаючи соціально неблагополучні категорії осіб;
  3. виховання патріотизму і високої громадянської культури (громадської, політичної, міжрелігійних, міжконфесійних, міжетнічних і міжсоціальних відносин), формування демократичного, соціально зрілого світогляду, освіченості, національної самосвідомості та національної гідності громадян;
  4. використання потенціалу церкви в стратегії національної консолідації та духовного піднесення суспільства, гармонізація та розвиток державно-конфесійних і міжконфесійних відносин, забезпечення неухильного додержання принципу рівності релігійних організацій, забезпечення захисту прав віруючих та релігійних організацій, утвердження релігійної толерантності у громадянській свідомості, опрацювання ефективних механізмів співпраці держави і церкви у гуманітарній сфері, сприяння розвитку духовної (богословської) освіти та поширення християнського світогляду;
  5. забезпечення дотримання високих етичних норм і стандартів у сферах державного управління, державного нагляду (контролю), військової служби, правоохоронної, політичної, професійної, наукової, освітньої, комерційної та підприємницької діяльності;
  6. гуманізація охорони здоров’я, забезпечення дотримання принципів біоетики та норм професійної етики медичними і фармацевтичними працівниками, підтримка материнства та звуження практики штучного переривання вагітності;
  7. запобігання поширенню та негативному впливу на свідомість громадян інформації, що містить нецензурну лексику, образи честі і гідності, елементи агресії, жорстокості, насильства, порнографії, пропагує пияцтво, бездуховність, магію, окультизм та девіантну, антисоціальну поведінку;
  8. всебічна підтримка інституту сім’ї та батьківства;
  9. профілактика та подолання наслідків бродяжництва, жебракування, дитячої і підліткової безпритульності та бездоглядності, формування культури доброчинності у громадян;
  10. запобігання поширенню шкідливих звичок і залежностей (наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління тощо), популяризація здорового способу життя у суспільстві, насамперед серед дітей, підлітків і молоді;
  11. надання комплексної духовно-психологічної та соціальної допомоги малозахищеним верствам населення, особам, які страждають на алкоголізм, наркоманію, соціально небезпечні і тяжкі хвороби (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит, онкологічні захворювання тощо), особам, які працюють в особливих умовах та умовах з підвищеним ризиком для життя і здоров’я (військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів, працівникам служби цивільного захисту та ін.), ветеранам війни, учасникам антитерористичної операції і постраждалим внаслідок бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях;
  12. формування національної моделі соціально активної, фізично здорової, духовно багатої, всебічно розвиненої, освіченої особистості;
  13. сприяння розвитку духовної творчості і мистецтв, забезпечення збереження пам’яток духовно-культурної спадщини (літературної, музичної, художньої, архітектурної тощо);
  14. забезпечення захисту зовнішнього природного середовища, формування культури дбайливого та раціонального використання природних ресурсів;
  15. формування високої культури законослухняності, правомірної поведінки, додержання громадського правопорядку та правил поведінки у побуті і громадських місцях.

Реалізація цих напрямів здійснюється через:

  1. активізацію та консолідацію зусиль міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, закладів освіти і культури, релігійних, громадських та інших організацій, що здійснюють виховні, освітні, інформаційні, просвітницькі та оздоровчі функції, вдосконалення існуючої нормативно-правової бази у сфері розвитку духовності і морально-етичної культури;
  2. сприяння створенню і належну підтримку діяльності державних, комунальних, громадських та інших організацій (центрів, клубів, гуртків, секцій тощо) духовно-виховного, культурно-просвітницького, історико-краєзнавчого, науково-просвітницького, право-просвітницького, військово-патріотичного і спортивно-оздоровчого спрямування;
  3. перегляд практики організації та проведення культурно-дозвільних заходів щодо посилення духовно-просвітницького і морально-виховного впливу на населення;
  4. широке залучення дитячих і молодіжних громадських організацій до соціального становлення дітей, підлітків і молоді, розвитку духовності та зміцнення морально-етичних засад, належну підтримку дитячих та молодіжних таборів оздоровлення і відпочинку, учнівських та студентських трудових загонів;
  5. стимулювання процесів запровадження викладання предметів духовно-морального спрямування у дошкільних, загальноосвітніх, середньо-спеціальних і вищих навчальних закладах, опрацювання єдиних загальнодержавних навчальних програм з предметів духовно-морального спрямування (“Історія релігій світу і духовна культура”, “Основи християнської етики”, “Біблійна історія та християнська етика”, “Християнська етика в українській культурі”, “Основи християнського світогляду”, “Моральне виховання” та ін.), розробку комплексної програми підготовки, перепідготовки та вдосконалення викладачів предметів духовно-морального спрямування, сприяння виданню підручників з дисциплін духовно-морального спрямування, надання учням і студентам інформації щодо альтернативних теорій походження Всесвіту;
  6. сприяння діяльності релігійних організацій у реалізації духовно-виховних, культурно-просвітницьких, соціальних та благодійних проектів, залучення представників релігійних організацій до розроблення проектів нормативних актів з питань діяльності релігійних організацій, а також до участі у заходах із захисту суспільної моралі, розробку та прийняття Концепції відносин між державою і церквою, опрацювання державного освітнього стандарту з богослов’я та механізму державного визнання дипломів і наукових ступенів випускників вищих духовних (богословських) навчальних закладів;
  7. поширення духовної літератури, використання інформаційних засобів, мас-медіа для пропагування духовних, культурних та морально-етичних цінностей, збільшення частки духовно-просвітницьких програм на радіо і телебаченні, створення духовно-виховних та культурно-просвітницьких теле- і радіопрограм для сім’ї, дітей та молоді, проведення олімпіад, фестивалів, конкурсів, науково-практичних конференцій і семінарів, акцій та інших заходів духовно-просвітницького спрямування;
  8. розроблення та реалізацію комплексних програм протидії поширенню наркоманії і ВІЛ/СНІДу, профілактики абортів і венеричних захворювань, запобігання жорсткому поводженню з дітьми та соціальному сирітству, профілактику девіантної поведінки, антисоціальних проявів, правопорушень і злочинності серед молоді, неповнолітніх та інших категорій осіб;
  9. сприяння створенню і підтримку діяльності благодійних організацій (фондів), центрів соціальної підтримки дітей та сімей, дитячих будинків сімейного типу, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, хоспісів, закладів паліативної допомоги, центрів духовно-психологічної та соціальної реабілітації для різних категорій осіб (алко- і наркозалежних, залежних від Інтернету, порнографії, азартних та комп’ютерних ігор, бездомних громадян, осіб, звільнених з місць позбавлення волі, жінок та дівчат, які потерпіли від насильства, учасників бойових дій, вимушених переселенців та ін.);
  10. впровадження капеланської (душпастирської) служби у військових та аварійно-рятувальних формуваннях, пенітенціарних установах, медичних, соціальних та навчальних закладах;
  11. підвищення рівня контролю за додержанням вимог законодавства щодо запобігання поширенню інформації, яка містить нецензурну лексику, образи честі і гідності, елементи агресії, жорстокості, насильства, порнографії, пропагує пияцтво, бездуховність, магію, окультизм та девіантну, антисоціальну поведінку;
  12. розробку (перегляд) етичних кодексів, створення ефективної системи державного та громадського моніторингу (контролю) за дотриманням етичних норм і стандартів у сферах державного управління, державного нагляду (контролю), охорони здоров’я, військової служби, правоохоронної, політичної, професійної, наукової, освітньої, комерційної та підприємницької діяльності;
  13. підвищення рівня державного та громадського контролю за додержанням громадського правопорядку, правил поведінки у громадських місцях, вимог законодавства у сфері збереження пам’яток духовно-культурної спадщини та захисту зовнішнього природного середовища.

Будемо на зв'язку

Українська Міжцерковна Рада

Звертайтеся до нас

МЕНЮ

Виберіть цікавий для Вас розділ.